Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2015 року Справа № 910/17074/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників від:позивачаВільгельм А.Д., представник, відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної архітектурно-будівельної інспекції Українина постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 у справі№ 910/17074/13 Господарського суду міста Києваза позовомДержавної архітектурно-будівельної інспекції УкраїнидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1прозобов'язання привести до попереднього стану самочинно реконструйовані нежитлові приміщення,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 привести до попереднього стану самовільно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1

Справа в господарських судах розглядалась неодноразово.

Заявою від 26.01.2015 позивач уточнив позовні вимоги і просив зобов'язати відповідача привести до попереднього стану самочинно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2015 (судді: Гумега О.В. - головуючий, Літвінова М.Є., Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 (судді: Зубець Л.П. - головуючий, Новіков М.М., Мартюк А.І.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 11.02.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Лисаком С.Ф. на підставі направлення заступника начальника Інспекції на проведення позапланової перевірки № б/н від 06.02.2013 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_1 щодо об'єкта будівництва: імідж-студія "Art I Shock" на вул. Покровській, 9 у Подільському районі м. Києва, за результатами якої складено акт від 11.02.2013.

В акті зазначено, що ФОП ОСОБА_1 експлуатує самовільно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1 у Подільському районі м. Києва, після реконструкції з влаштуванням прибудови та вхідної групи без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Категорія складеності об'єкта - ІІІ на підставі класу наслідків такого об'єкта будівництва відповідно до ДБН А.2.2-3:2012. Склад та зміст проектної документації на будівництво", ДБН В.1.2-14:2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель споруд будівельних конструкцій та основ".

За результатами перевірки 11.02.2013 позивачем було складено припис з наступними вимогами: 1) з 12.02.2013 заборонити експлуатацію нежитлових приміщень АДРЕСА_1 до усунення допущеного правопорушення; 2) усунути порушення вимог містобудівного законодавства у встановленому законодавством порядку в термін до 31.03.2013.

28.02.2013 позивачем стосовно відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудування.

На підставі акту перевірки від 11.02.2013, припису від 11.02.2013, протоколу від 28.02.2013 заступником начальника Інспекції Алєксєєнко І.О. винесено постанову №68/13 від 12.03.2013 про накладення штрафу на відповідача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103230грн.

15.03.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу №1 Управління контролю будівництва об'єктів Інспекції Лисаком С.Ф. на підставі направлення для проведення перевірки від 15.03.2013 було проведено позапланову перевірку виконання ФОП ОСОБА_1 вимог припису від 11.02.2013 та встановлено невиконання відповідачем вимог цього припису. За результатами вказаної перевірки позивачем було складено акт від 15.03.2013 та винесено новий припис від 16.03.2013, в якому запропоновано усунути виявлені порушення в термін до 29.03.2013.

10.04.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 1 Лисаком С.Ф. складено протокол про правопорушення у сфері містобудування, в якому встановлено невиконання позивачем вимог припису Інспекції від 11.02.2013.

За результатом розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі акту перевірки від 15.03.2013, припису від 11.02.2013, припису від 16.03.2013, протоколу від 10.04.2013 заступником начальника Інспекції Алєксєєнком І.О. 23.04.2013 винесено постанову №123/13/1, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 11470грн.

21.06.2013 за результатами позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 дотримання вимог припису від 16.03.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 1 Лисаком С.Ф. складено акт перевірки, в якому встановлено, що вимоги припису Інспекції від 16.03.2013 відповідачем не виконані, а саме, виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не усунені, чим порушено підпункт "а" п.3 ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом у даній справі, в якому, з урахуванням заяви про уточнення, просив зобов'язати відповідача привести до попереднього стану самочинно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За змістом ст.ст.31, 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил та затверджується замовником. Усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Відповідно до ст.34 цього ж Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Як було зазначено вище, спірне приміщення відноситься до III категорії складності.

Згідно зі ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Відповідно до положень ч.ч.1, 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 придбала на підставі укладеного з ОСОБА_2. договору купівлі-продажу від 16.03.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меліховою О.В.

07.12.2004 Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження №1330 "Про надання дозволу на перепланування квартир, влаштування балкону, перепланування нежитлових приміщень з улаштуванням вхідної групи, влаштування підсобного приміщення, перепланування магазину", в якому зазначено про численні звернення юридичних та фізичних осіб з приводу перепланування (влаштування) приміщень, зокрема, відповідача (п.1.13 розпорядження). З урахуванням звернень та висновків міжвідомчої комісії (протокол №36 від 04.11.2004), Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією надано відповідачу дозвіл на влаштування балкону в квартирі АДРЕСА_1 (п.2.13 розпорядження). При цьому, заявників було зобов'язано: після погодження проекту роботи виконати згідно проектно-кошторисної документації. В разі недотримання проекту дозвіл буде скасовано і об'єкт не буде прийнято в експлуатацію. Після закінчення робіт здати їх державній комісії. Внести відповідні зміни в технічну документацію в Комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" (п.3 розпорядження).

Розпорядженням від 30.05.2006 Київської міської державною адміністрації №880 "Про переведення жилих приміщень квартири АДРЕСА_1 у нежилі" визнані у встановленому постановою Ради Міністрів Української РСР від 26.04.1984 №189 "Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання" порядку непридатними для проживання жилі приміщення квартири АДРЕСА_1, переведено у нежилі.

16.07.2007 Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження №1139 "Про надання дозволу на внутрішнє перепланування нежитлового приміщення АДРЕСА_1, літ. Б", яким відповідачу надано дозвіл на проведення робіт за власні кошти згідно проектної документації на внутрішнє перепланування нежитлового приміщення АДРЕСА_1, літ. Б (п.1 розпорядження).

20.07.2007 було складено Акт державної комісії про прийняття в експлуатацію приміщень після перепланувань та переобладнань, влаштування (прибудови) балкону, відповідно до якого приймальна комісія вирішила прийняти в експлуатацію перепланування нежилого приміщення АДРЕСА_1 літ. Б.

Розпорядженням від 27.11.2007 Подільської районної у м. Києві державної адміністрації №2135 "Про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію після внутрішнього перепланування нежитлового приміщення АДРЕСА_1" вирішено: затвердити акт державної комісії про прийняття в експлуатацію після внутрішнього перепланування нежитлового приміщення АДРЕСА_1; зареєструвати дане розпорядження в Комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна"; просити Головне управління комунальної власності м. Києва видати відповідачу свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 54,8 кв. м.

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили, що протягом 2004-2006 років відповідач здійснив перепланування квартири АДРЕСА_1 без необхідного для цього дозволу. Однак в подальшому відповідачем було отримано дозвіл на перепланування, а приміщення за рішенням державної комісії прийнято в експлуатацію.

При цьому суди зазначили, що надані відповідачем документи (розпорядження, акт від 20.11.2007 тощо) стосуються лише проведеного у спірному приміщенні внутрішнього перепланування, але не підтверджують наявність дозволу на проведення реконструкції з влаштуванням прибудови та вхідної групи нежитлового приміщення АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва та того, що ці приміщення після проведеної реконструкції з влаштуванням прибудови та вхідної групи були прийняті в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Також суди дослідили наявні в матеріалах справи декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реставрація нежитлового приміщення (колишня квартира) з влаштуванням балкону консольного типу та вхідної групи з адресою: АДРЕСА_1", яка була зареєстрована позивачем 25.07.2014 за №КВ 083142060551, а також декларацію про готовність об'єкта до експлуатації "Реставрація нежитлового приміщення (колишня квартира) з влаштуванням балкону консольного типу та вхідної групи з адресою: АДРЕСА_1", яка була зареєстрована позивачем 02.09.2014 за №КВ 143142450568. Відповідно, суди дійшли висновку, що станом на час проведення позивачем позапланових перевірок (акти перевірок від 11.02.2013, від 15.03.2013, від 21.06.2013) та винесення приписів від 11.02.2013 та від 16.03.2013 у відповідача були відсутні дозвільні документи на проведення реставрації нежитлового приміщення (колишня квартира) з влаштуванням балкону консольного типу та вхідної групи по АДРЕСА_1 та прийняття цього об'єкта в експлуатацію після проведених реставраційних робіт.

Правила щодо самочинного будівництва та його правові наслідки врегульовані ст.376 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 7 ст.376 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до положень ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Таким чином, як правильно зазначили суди, знесенню нерухомого майна за рішенням суду за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, повинно передувати: встановлення факту істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил; рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову або встановлення факту неможливості проведення такої перебудови чи відмови особи, що здійснила самочинне будівництво провести перебудову.

Здійснюючи судовий розгляд справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивачем не було доведено факту здійснення порушення, яке полягає у істотному відхиленні від проекту з ознаками суперечності суспільним інтересам або порушення права інших осіб, чи здійснення порушення, що полягає у істотному порушенні будівельних норм і правил, відмови порушника від перебудови чи неможливості провести відповідну перебудову.

Тобто, позивачем не доведено наявності підстав для застосування ст.376 Цивільного кодексу України.

Як встановили суди попередніх інстанцій, надані позивачем акти позапланових перевірок та протоколи про порушення у сфері містобудівної діяльності, не встановлюють таких фактів по відношенню до відповідача, як: істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, неможливості проведення перебудови чи відмови особи, що здійснила самочинне будівництво провести перебудову.

Рішення суду про зобов'язання особи, яка здійснила самочинне будівництво, провести відповідну перебудову або про встановлення факту неможливості проведення такої перебудови чи відмови особи, що здійснила самочинне будівництво провести перебудову відсутнє.

Більше того, виходячи зі змісту ч.1 ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю вправі звернутися до суду з вимогою про знесення самочинно збудованого об'єкта, тоді як позов, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, подано про зобов'язання відповідача привести до попереднього стану самочинно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1, що не узгоджується з приписами зазначеної норми.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, також виходив з того, що приписи позивача від 11.02.2013 та від 16.03.2013 фактично не є приписами в розумінні абзацу 1 ч.1 ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який передбачає, що у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі (про який йдеться в абз.1 наведеної норми), орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. Позивачем не надано ані припису позивача про перебудову, знесення спірної прибудови та вхідної групи нежитлового приміщення АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва в розумінні зазначеної норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ані належних та допустимих доказів, які б свідчили про невиконання відповідачем в добровільному порядку у встановлений строк вимог такого припису. Тобто, в даному випадку звернення позивача до суду з позовом про зобов'язання відповідача привести до попереднього стану самочинно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1 є передчасним.

При цьому позивач не визначив ознаки стану, в який повинні були приведені спірні приміщення та не встановив, яким моментом визначається "попередній стан приміщення" і не врахував доцільність кінцевої вимоги про "знесення" спірного приміщення за наявності попередньої вимоги про "приведення до попереднього стану".

Такі висновки судів ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності і повністю підтверджуються матеріалами справи.

Касаційна ж інстанція, в силу вимог ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, не наділена повноваженнями з переоцінки доказів та обставин справи.

Посилання скаржника, як на судову практику, на постанови Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, не можуть бути підставою для скасування судових рішень у даній справі, оскільки вони ухвалені за різних установлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 у справі №910/17074/13 залишити без змін.

Головуючий В.Дерепа

Судді Б.Грек

Д.Кривда